up, lazy thing

Чому ми знехтували усім людським. Я в котрий раз забуваю пароль і в котрий раз змінюю його на ще складніший. На колінах набиті синці і коли за північ і не знаєш, чи насправді хочеш спати, в очах муляє, світло муляє. Льюіс Керрол пише так, що хочется півкниги занотувати у блокнот. Страх змінився апатією, а апатія чимось незрозумілим. Щось незрозуміле приступами збентеження. Ми все ще нехтуємо усім людським, бо світ не такий, який був у час жандармів з Луі де Фюнесом.

no means no when i'm drunk but i'm not

hullo. i feel like being drunk, but i'm just exhausted and.. and that's it. since the time i got my fucking apathy, my fucking mood changes so fucking constantly, even every fucking minute. yeah, it's fuckincredible. don't be embarassed, i just inspired by Bridget Jones's friend, who used the word "fuck" & its derrivates so often. by the way i'm watching now this movie in english & catch almost nothing. but no, one part i understand completely, but another one not. Hugh Grant talks not disctinctly, though Renee's voice is adorable. BUT.. it's not the point, the point is that i feel drunk, being sober and i don't wanna a morning after 2morrow, noway. bye.

people are strange when you are a stranger

коли нахлинає фрустрація треба рятуватись. стояти ввечері на мосту та дивитись на проїжджаючі авто, пити молочні коктейлі, ходити на ніч у великі тц, дивитись на звірів у зоомагазині, читати книги у крамниці, гойдатися на гойдалках, їсти солодку вату, сміятися гучно у метрополітені, посміхатися незнайомцям. я справді намагалась. я справді хочу радіти.

springtime wishlist

закортіло:
- пофарбувати волосся у русявий колір
- погуляти у лісі, бажано хвойному
- випити віскі з колою у затишному пабі
- посидіти у подвір'ї із збіркою поезії Кортасара
- гойдатись на дитячому майданчику
- виїхати за місто, танцювати там під кантрі та палити кальян
- почувати себе відмінно

мене хвилює те, що нікого нічого не хвилює

я не впізнаю своє відображення у вітринах. я розчаровуюсь в людях. я їм солоний сир сулугумі кожен ранок. я палю на балконі в окулярах та танцюю під кантрі радіо. по бібісі найчастіше розповідають якусь несинітницю для дітей а це порушує мою внутрішню рівновагу, бо я вже давно не дитина.

all seem to say "throw cares away"

finally i caught what the point is. i live in cocoon. i thought up different problems, & fears, & complications. & i firmly believe in it. & sometimes i'm frustrated because of it. & i can't get rid of it. so that's ok chewing food, chating merrily & smiling at everyone the whole day. & so it's also ok smoking cigarettes, drinking alcohol & crying the whole night. i can't set myself on the right direction. that makes me sad, & anxious. but i'm a human being & i do can be upset, you know.

сегодня передо мной упал парень на велосипеде. странно, как он умудрился в такую погоду на нём выехать и странно, что он долго смеялся, а не матерился, как обычно делают все.